MilkUA.info — інформаційно-аналітичний портал про молоко і молочне скотарство
Зв’язок з нами
English
Русский
Українська
Головна
Журнал «Молоко і ферма», № 2 (33), 2016
АналітикаKuhn CatalogueAgriPro
PIGua.infoZERNOua.infoILoveMilk.info
Версія для друку

Застосування органічно зв’язаних мікроелементів у годівлі корів

10.06.2016

Останніми роками помітно зросла молочна продуктивність корів. У зв’язку з цим важливо враховувати підвищену потребу високоудійних тварин у мікроелементах. Оскільки в кормах для жуйних спостерігається нестача цинку й марганцю, їх вводять у раціон у складі кормових добавок.

Цинк є значущою частиною необхідних ензимів, що відіграє значну роль в обміні речовин корів. Він бере участь у метаболізмі нуклеїнових кислот, вуглеводів, білків і жирів, а також важливий для імунної системи й багатьох гормонів. Також цинк упливає на різні процеси в організмі: властивості шкірного покриву, сперматогенезу, утворення й щільність ратичного рогу й синтез ДНК та РНК. Цинк є в усіх органах, найбільша концентрація спостерігається в кістках, печінці, шкірі й шерсті. Потреба корови в цинку становить 50 мг на кілограм сухої маси споживаного корму. Марганець відіграє важливу роль в утворенні сполучної тканини і хрящів. Також він нормалізує ліпідний і холестериновий обмін.

Потреба в марганці становить 50 мг на кілограм сухої маси корму. Нестача марганцю, особливо в репродуктивній фазі (сухостій), негативно впливає на потомство. Знижується також здатність до відтворення: у корів у вигляді прихованої охоти, зниження запліднюваності, мимовільних абортів й підвищеної схильності до гінекологічних хвороб. Останнім часом багато говорилося про застосування органічних мікроелементів. Значним аргументом для цієї дискусії є те, що елементи цих спеціально зв’язаних форм мають вищу біодоступність. Крім того, порівняно з неорганічними сполуками в хелатних мікроелементів є додаткові позитивні властивості. Ми перевіряли ефективність дії органічних амінокислотних хелатів цинку й марганцю на здоров’я і продуктивність дійних корів, що одержують звичайний раціон.

Опис досліду

Дослід проводився в практичних умовах у сільськогосподарському кооперативі в районі м.Вартбург (Німеччина). Із череди з поголів’ям 430 дійних корів, породи голштинська чорно-ряба, було відібрано 192 тварини, яких поділили на дві групи (контрольну й дослідну). Корови були однакові за продуктивністю й кількістю лактацій. Протягом усього досліду в обох групах корови переходили із сухостою в роздій, а потім у період стабілізації. Таким чином дотримувалося рівностороннє доповнення груп відповідно до продуктивності.

Корів утримували в загальних умовах на ґратчастій підлозі, доїння — триразове. Фронт годівлі давав змогу всім тваринам одночасно споживати корм із кормового столу. Корм подавався через міксер.

Усім тваринам давали загальноприйнятий на підприємстві й підхожий для потреб тварин раціон (монокорм):

  • кукурудзяний силос (32%),
  • злаковий сінаж (38%),
  • комбікорм (27%)
  • сіно (3%)

Вітамінно-мінеральна добавка становила 200 г щодоби на голову в складі монокорму. Мінеральна добавка контрольної групи містила 6000 мг марганцю й 6000 мг цинку з неорганічних джерел. У дослідній групі неорганічний цинк і марганець замінили органічними амінокислотними хелатами цинку й марганцю (Biokey®, Fa. Biochem, Lohne). Без уведення вітамінно-мінеральної добавки в кілограмі сухої маси містилося цинку 54,5 мг і марганцю 52,8 мг. Вміст цинку й марганцю в раціоні відповідав нормам, установленим GfE (2001). Вміст поживних речовин показано в таблиці 1.

Методика

У дослідній і контрольній групах щодня всі три удої враховувалися протягом 7 місяців з допомогою програми менеджменту череди «HERDE». Один раз на місяць проводилася державна перевірка правильності обліку якості й кількості молока. При цьому враховувалося: кількість молока та вміст у ньому жиру, білка, лактози, соматичних клітин і сечовини.

Крім того, в кожної тварини щомісяця визначали вміст цинку й марганцю в молоці, так само досліджували обмін речовин. Аналіз поживних речовин використовуваної сировини проводився: для грубих кормів — один раз кожні два тижні, для концентрованих кормів — один раз на місяць. Дослідження молока, поживних компонентів, так само й аналіз обміну речовин, робилися загальноприйнятими методами.

Усі репродуктивні дані й дані про стан здоров’я щодня фіксувалися за допомогою вищезгаданої програми «HERDE». Статистична обробка даних здійснювалась із застосуванням операційної програми SAS (версія 8.2). Для обох груп підрахували, що поїдання сухої маси корму має становити 23,6 кг на голову на добу. Але фактично середнє поїдання кормів становило 21,3 кг в дослідній групі й 20,8 кг — в контрольній. Ці коливання можливі через неточність зважування залишків корму.

Кількісні та якісні показники молока

Середній надій молока в контрольній і дослідній групах становив 33,0 і 33,84 кг від корови на день відповідно. Збільшення надою в дослідній групі було статистично достовірне на 2,5% (+0,84 кг) вище (табл. 2). Вміст жиру й білка в молоці в обох групах був однаковий. Вміст лактози в дослідній групі був трохи вищий, ніж у контрольній. Корови, які одержували цинк і марганець в органічній формі, явно мали меншу кількість соматичних клітин у молоці (р<0,02).

Перевірка вмісту соматичних клітин — один із загальноприйнятих способів діагностики маститів. Нормальний, фізіологічний вміст цих клітин у молоці здорового вим’я розглядається в межах від 20000 до 50000 в 1 мл, максимально припустимий рівень для здорового вим’я — 100000 клітин в 1 мл. Кількість соматичних клітин у контрольній групі показувала високий ризик маститів. Мікроелементи виділяються постійно через продукт тваринного походження — молоко. Вміст цинку або ж марганцю в молоці при цьому відповідає вмісту в кормі. Використання цинку й марганцю в органічній формі не змінило вміст мікроелементів у молоці дослідної групи порівняно з контрольною (таблиця 3).

Здоров’я

Загалом захворілих корів у контрольній групі було на 58% більше, ніж у дослідній. Основну кількість захворювань становили мастити. Їх частота у групі, яка одержувала корм із хелатами цинку й марганцю, знизилася на 73% порівняно з контрольною. Частота захворювань ратиць не показувала однакової картини. Також не було помічено відмінності щодо захворювання на кісту яєчника (таблиця 4).

Резюме

У проведеному випробуванні замінили неорганічні джерела цинку й марганцю мікроелементами в хелатній формі. В дослідній групі було помічено підвищення про-дуктивності на 0,8 кг молока на голову на добу, порівняно з контрольною, зниження кількості соматичних клітин у молоці, а також спостерігалася тенденція до зниження захворюваності на мастит. Результати показали безсумнівний позитивний вплив амінокислотних хелатів цинку й марганцю на продуктивність та здоров’я дійних корів порівняно з загальноприйнятими неорганічними джерелами мікроелементів.

Всі новини >>

Коментарі

Коментарів поки що немає. Ви можете написати перший.

Ваш коментар:

Ім’я:

Текст коментаря:

Введіть контрольний вираз:

 

Спонсори:
Юніформ агрі Україна
Limagrain
Biomin
КУН
Kieselmann
MSD Animal Health
GEA
DK-VET
Biochem
Alltech
Фенікс-Агро
Пьоттінгер
ДеЛаваль
Партнери:
АВМ
© «Дикун глобал консалт», 2008–2019