MilkUA.info — інформаційно-аналітичний портал про молоко і молочне скотарство
Зв’язок з нами
English
Русский
Українська
Головна
Журнал «Молоко і ферма», № 2 (33), 2016
Kuhn CatalogueAgriProАналітика
PIGua.infoZERNOua.infoILoveMilk.info
Версія для друку

Молочні продукти — направо, молоковмісні — наліво!

Зіновський Ростислав Володимирович,
директор ТОВ «Старокозацький сир»

«Молоковмісні продукти мають право на існування. Однак на полицях торгових мереж їх треба відокремлювати від натуральних молочних продуктів. Приміром, полиця з назвою „Продукт молоковмісний“ приверне увагу небагатого споживача. На полиці „Молоко і молочні продукти“ продаватиметься товар, виготовлений виключно на молочній основі, і він теж знайде свого покупця.

Коли говорити про категорію сирів, на якій я добре знаюся, то виробництво натурального сиру і сирного продукту не відрізняється. Різний лише процес приготування суміші для них. Суміш для натуральних сирів — це молокосировина з контрольованою масовою часткою жиру. Зазвичай для сиру 50-процентної жирності використовують молоко жирністю 3%. Основним структурним інгредієнтом сиру є казеїн, а жир — лише наповнювальна складова. Заміна дорожчого молочного жиру на дешевший рослинний не особливо впливає на якість продукту з точки зору його структури і консистенції. Різниця лише у смакових властивостях.

Тому ми не дуже втрачаємо в якості продукції, але значно виграємо з точки зору економіки, бо рослинні жири в рази дешевші. Щоправда, так було при курсі 8 грн. за долар. На сьогодні частково використовується вітчизняна соняшникова олія, частково імпортована з тропічних рослин. Оскільки соняшникова олія є експортоорієнтованим товаром, ціна на неї формується в доларовому еквіваленті навіть на внутрішньому ринку. Чого не можна сказати про молоко як сировину. З девальвацією гривні рослинні жири дещо зросли у вартості. Таким чином, економія у виробництві молоковмісних продуктів, без сумніву, присутня, але не така разюча, як раніше.

Тому єдино правильним підходом у цій ситуації є чітке маркування продукції, використання належних понять з метою достовірного інформування споживача».

Хвостов Володимир Вікторович,
директор ТОВ «Торговий дім «Долінскоє»

«Кожен бізнес, який пов’язаний з виробництвом харчової продукції, веде боротьбу за споживача. У цій боротьбі вдаються до різних маркетингових хитрощів, інколи навіть до підміни понять і недобросовісних прийомів.

На фоні низької купівельної спроможності й складної геополітичної ситуації в країні споживання молока та молочної продукції істотно скоротилося. Українці почали ретельніше придивлятися до цін і пропозицій.

Через те споживача необхідно привчати до свідомих рішень щодо купівлі харчів. Для цього слід розділяти товари на молочну і молоковмісну групи. Ми вже зіштовхнулись із недобросовісною конкуренцією, коли звичні назви „молоко“, „сметана“, „сир“ замінюють на „молочний продукт“, „сметанка“, „сирний продукт“, цим самим вводячи споживача в оману.

Основою конфлікту сторін є різна собівартість виробництва цих молочних категорій. Ми не можемо говорити, що це ненатуральні або фальсифіковані продукти просто через те, що вони містять жири рослинного походження. І якщо споживач згоден їх купувати, це повинен бути його свідомий вибір, а не спекулювання виробника на довірі.

Наш молочний комплекс виробляє майже 30 тонн молока екстрагатунку щодоби. Я знаю собівартість і харчову цінність такої сировини, тому й хочу отримувати за неї гідну ціну. Ми також могли б усе спростити і виробляти, приміром, молоко другого ґатунку. Тут є на чому економити: ветеринарні препарати, простіше обладнання і зовсім інша, бюджетна, технологія. І при цьому претендували б на таку само високу ціну в періоди дефіциту молокосировини на ринку.

Високоякісне та натуральне не може бути дешевим. Споживачеві необхідно дати можливість свідомого вибору, а це і роздільні продажі у торгових мережах, і відповідне маркування».

Мартинчук Володимир,
ДП «Лакталіс-Україна»

«Я є головою робочої групи з питань безпечності харчових продуктів Американської торговельної палати. У нас на розгляді перебуває законопроект «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Під час одного з засідань надійшла пропозиція включити до законопроекту спеціальну статтю про інформування споживачів щодо молоковмісних продуктів.

У рамках робочої групи ми співпрацюємо з європейськими експертами. Нам пояснили, що в країнах Європейського Союзу поняття «молоковмісний харчовий продукт» не практикують. Натомість існує список продуктів, які можуть називатися молочними та іншими. Це закріплено в європейських технічних регламентах і не викликає жодних запитань.

З огляду на ситуацію в Україні, категорію молочних продуктів можна розділити на три групи:

  • «біла група» — молоко і молочні продукти;
  • «сіра група» — так звані молоковмісні продукти;
  • «чорна група» — фальсифікати.

Однак якщо ми закріпимо поняття «молоковмісні продукти» законодавчо, то саме в цій категорії відбуватиметься найбільше спекуляцій. Тому що споживач не завжди має можливість перевірити відсоток жиру чи ретельно ознайомитися зі складом продукту. Тож мені здається, що цю категорію варто було б розділити на «молочні продукти» та «інші».

Самохвалов Олександр,
генеральний директор ТОВ «Люстдорф»:

«Якщо сьогодні говорити про загальну грамотність наших споживачів, то я впевнений, що переважна більшість не розуміє різниці між поняттями „молочні продукти“ і „молоковмісні“.

Однак коли кажуть, що у складі продукту присутні рослинні жири, то покупець сприймає цей продукт як шкідливий. Хоча всі споживають соняшникову олію і нічого поганого в цьому немає. Те саме стосується молоковмісних продуктів. Ми повинні контролювати якість рослинних жирів, а значить, і безпечність харчових продуктів. А все інше: упаковка, смак, ціна, — то вже право вибору споживача.

Молоковмісні продукти завжди були на ринку, і добросовісні виробники так їх і називають. Тобто, якщо виробляється спред, то відповідно продукт маркується „спред“. Проблема в тому, що нині з’являється дедалі більше фальсифікату — коли нечесні виробники, виготовляючи спред, молочний жир частково заміщують немолочним і називають це маслом».

Чагаровський Вадим Петрович,
голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України

«Ринок усе розставляє по своїх місцях. На полицях магазинів з’являються молоковмісні продукти. Я, як виробник і споживач, повністю підтримую ідею, що традиційні молочні та молоковмісні продукти повинні реалізуватися на окремих прилавках. Така практика діє у Європі. Приміром, у Болгарії молочні продукти розділили на молочні та імітаційні — щоб навіть слово „молоко“ не спадало на думку споживачеві і він чітко розумів, що купує немолочний продукт.

Щодо законопроекту № 3043-1, то позиція Спілки молочних підприємств така: Закон України „Про молоко та молочні продукти“ потрібно скасувати. Закони ніколи не мають закріплювального характеру, а лише створюють умови для розвитку галузі. Натомість нам необхідні нові нормативні документи — технічні регламенти, як це було передбачено вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ).

Тому найближчим часом нам варто розробити два технічних регламенти: „Про молоко і молочні продукти“ та „Про молоковмісні продукти“. Під час виробництва цих категорій продуктів використовуються різні технологічні операції та різні складники готової продукції, інші вимоги до якості сировини і показників безпеки. Якщо ми розробимо й ухвалимо ці регламенти, нам удасться розділити харчові продукти на ті категорії, про які ми сьогодні говоримо».

Соколов Михайло,
заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

«У країнах Європейського Союзу немає практики маркування молоковмісних продуктів. Натомість там зареєстровані слова типу «молоко», «сир», «масло» за певними продуктами з чіткою регламентацією, що це за продукт. Тому реалізувати молоковмісний продукт, у назві якого присутні ці слова, просто неможливо.

В Україні ж молоковмісні продукти реалізуються поряд із традиційними молочними та мають схожі маркетингові назви: «молочний продукт», «сметанка», «сирний продукт», і при цьому незначно відрізняються за ціною.

Законопроект «Про внесення змін до Закону України „Про молоко та молочні продукти (щодо молоковмісних продуктів)“» № 3043-1 від 23.09.2015 було розроблено з метою регулювання ситуації. Ініціаторами законопроекту виступили О. Бакуменко та П. Юрчишин.

Документом запроваджується термін «молоковмісні продукти». Тобто харчові продукти, які вироблені з молока або молокосировини та жирів немолочного походження і можуть сприйматися споживачем як продукти, аналогічні молочним. Масова частка замінника молочного жиру в готовій продукції не повинна перевищувати 50%.

Особливими є вимоги до найменування, маркування і реалізації таких продуктів. Законопроект не допускає використання назв і похідних слів від назв молочних продуктів у власних назвах продуктів та торговельних марках молоковмісних продуктів. На етикетці, упаковці та інших видах маркування під основною назвою такого продукту і знаком для товарів та послуг має бути розміщено напис: «Молоковмісний продукт. Містить жири немолочного походження». Розмір шрифту такого тексту повинен становити не менше 80% найбільшого розміру шрифту основної назви такого продукту.

Крім того, на роздрібну торгівлю покладається обов’язок розміщувати молочні та молоковмісні продукти в окремих секціях або на окремих прилавках.

Таким чином ми впорядкуємо сферу маркування й реалізації молоковмісних продуктів, що, з одного боку, забезпечить право споживача на достовірну інформацію про якість харчових продуктів. З другого — відверне недобросовісну конкуренцію на ринку молока й молочних продуктів».

 

Всі точки зору >>

Коментарі

Коментарів поки що немає. Ви можете написати перший.

Ваш коментар:

Ім’я:

Текст коментаря:

Введіть контрольний вираз:

 

Спонсори:
Kieselmann
Biochem
Пьоттінгер
Limagrain
GEA
Biomin
Юніформ агрі Україна
Alltech
Фенікс-Агро
ДеЛаваль
MSD Animal Health
DK-VET
КУН
Партнери:
АВМ
© «Дикун глобал консалт», 2008–2019