MilkUA.info — інформаційно-аналітичний портал про молоко і молочне скотарство
Зв’язок з нами
English
Русский
Українська
Головна
Журнал «Молоко і ферма», № 2 (33), 2016
Kuhn CatalogueАналітикаAgriPro
PIGua.infoZERNOua.infoILoveMilk.info
Версія для друку

«Мені легше було випробовувати бойові літаки, ніж працювати, як тепер»

Андрієвський Михайло Володимирович,
генеральний директор ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд»

Андрієвський Михайло Володимирович, генеральний директор ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд»

Народився 23 червня 1937-го року в Києві. Після закінчення Вольського військового авіаційного училища служив льотчиком-випробувачем у авіаційно-випробувальному інституті. Згодом продовжив навчання в Київському вищому інженерному авіаційному училищі військово-повітряних сил. Після училища — військовий представник у науково-виробничому об’єднанні «Маяк».

Михайло Володимирович брав участь у програмі роззброєння ракетних військ в Україні та будівництві під’їзних колій у Чорнобильській зоні від третього енергоблока до сховища ядерних відходів.

Після виходу у відставку в званні підполковника в свої 50 років перепрофілювався на мирне будівництво, створив компанію «Крок-УкрЗалізБуд».

У 2000-му році вирішив спробувати себе в сільськогосподарському виробництві. Водночас продовжує будувати — тільки тепер молочні ферми.

Уже багато років родина Андрієвських займається благочинністю, допомагає молоді, ветеранам, дитячому будинку, лікарні, церкві.

Увесь вільний час Михайло Володимирович присвячує сім’ї, має дві доньки та троє онуків.

Життя як книга. Сьогодні одна сторінка, завтра — наступна. Сюжет повісті про життя Михайла Андрієвського розгортається навколо двох господарств. Довести всім і, в першу чергу собі, що молочний бізнес, як і сільське господарство загалом, може вивести Україну на новий рівень економічного розвитку, стало справою його життя і честі. Військова дисциплінованість, вольовий характер та працьовитість допомогли зробити, здавалося б, неможливе...

— Михайле Володимировичу, що спонукало корінного киянина, льотчика-випробувача, хоч і у відставці, взятися за розбудову сільського господарства?

Я віддав військовій справі тридцять два роки. Звик до порядку й дисципліни. Завжди багато працював. Коли настав час попрощатись із військовою службою, розумів, що вдома без роботи сидіти не зможу. З огляду на те, що останні роки в армії займався будівництвом, вирішив і в цивільному житті це продовжити. Створив будівельну компанію. Однак перспектив для росту було мало. Ніша спорудження житла була зайнята. Тому вирішив піти туди, де все тільки починалось і потребувало розвитку. Дуже вдячний своїй родині, що зрозуміла й підтримала мене.

— Якими були перші кроки?

— У Прилуцькому районі Чернігівської області ми почали працювати 2000-го. Перші гектари землі отримали в селі Мазки. Це були не найкращі роки для сільського господарства. Поля майже десять років ніхто не обробляв. Тому в першу чергу треба було «піднімати цілину», а найменшого уявлення, як це робити та з чого починати, не було. Тодішній голова адміністрації Прилуцького району Володимир Старостишин допоміг розробити стратегію. Крім відродження землі, він запропонував відновити роботу комбікормового заводу, який був на межі банкрутства. Вже потім узялися за стареньку ферму, де було 600 свиней та 160 голодних дійних корів.

Перші два роки стали часом навчання й набуття першого досвіду. Я об’їхав майже всю Україну, чимало подорожував і за кордоном. Все у пошуках ідей. Працювали збитково, але то була справжня школа виживання. Згодом справи пішли на краще.

Ми розвивали всі напрямки сільськогосподарського виробництва. Та коли ринок свинини почало лихоманити, вирішили переорієнтуватись на молоко. Попит на сировину, особливо якісну, зростав. Тоді ми порахували, що коли почнемо інвестувати в цю галузь без зволікань, іншим наздогнати нас уже буде складно.

Період кризи, а це вже був 2008-й рік, використали на свою користь — будувалися за рахунок дешевих матеріалів та послуг. Як тільки спорудили перший корівник у Білорічиці, одразу захотілося продовжити. Я люблю будувати, все життя цим займаюся. Намагаємось переорієнтовуватись на нові технології, а гроші, які заробляємо, одразу вкладаємо у виробництво. Усе, що будуємо, компактне, комфортне для тварин і зручне для людей.

За роки роботи переконався, що до аграрного бізнесу потрібно підходити комплексно. Тобто, маючи землю, треба займатися тваринництвом, а ще треба мати власну переробку. У цьому є переваги, особливо в українських економічних реаліях.

Чи мають проблеми зі збутом молока?

— Що заважає розвивати бізнес? Що допомагає?

— Які найближчі плани?

Відповіді на ці та інші питання читайте у журналі «Молоко і ферма» № 6 (19), грудень 2013

Всі інтерв’ю >>

Коментарі

Коментарів поки що немає. Ви можете написати перший.

Ваш коментар:

Ім’я:

Текст коментаря:

Введіть контрольний вираз:

 

Спонсори:
Юніформ агрі Україна
Kieselmann
ДеЛаваль
КУН
Limagrain
Фенікс-Агро
Alltech
DK-VET
Biochem
GEA
Пьоттінгер
Biomin
MSD Animal Health
Партнери:
АВМ
© «Дикун глобал консалт», 2008–2017